Я ненавиджу те, що ти звеш" коханням".
Воно ламає людям життя,
Поясни мені сенс того, щоб пекло називати раєм,
Поясни мені чому біля тебе поряд не я?
Поясни мені те, що душу тривожить,
Спочатку крила дарує,
згодом штовхає в небуття.
Не вірю! Не вірю жодному слову,
Не може так бути , не може!!!
Щоб так гірко я помилилася...
Я краще мрію власну розіб'ю,
Я краще зникну, стану вітром.
Та забуду це прокляте "люблю''
Покину називати тебе світлом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440109
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2013
автор: Вулична Хуліганка