Дотліло в небі сонце і пішло -
За обрій спати, набирати сили.
Сховалось в хати місто і село.
В вечірній тиші вулиці застили.
Обвисло небо, смутою зайшлось.
Ударив грім, побігла блискавиця.
З небес, немов із діжі полилось.
Хоч хмари рвуться, миється землиця.
Весь день пихтіла, фиркала жара.
Як тіло вогнегасника бажає!
Повітря, наче з чайника пара,
Коли вода у ньому закипає.
Закрила вікна. Серце, мов звіря -
Забилось. Дощ затих. Відгуркотіло.
Післядощів’я запросила я -
Ліг зимний кисень змійкою на тіло.
Зимний - холодний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440130
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.07.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)