Ти прокинешся зав тра
І не ступиш додолу.
Не повернеш учора.
Хто ж тобі не сказав? Тра
вень знову
Вода прибуває
Во да
Ще по кісточки
Це по грішників
Поштовхом артеріальної крові
Через місто. І ти
Ще встигаєш
Іди
Бо вода прибуває
Перемішана з гравієм
Вже лоскоче коліна
Вже з тривогою щем,
Наче зміїний укус
Ось, бери, твій квиток на Ноїв ковчег
Класу люкс
Це, мабуть, нажня полуба,
Точно не знаю
Вода прибуває
Вже вище колін
І несила вст́ояти на ногах
Підкошує
Майже страх
Вода прибуває
Розгрібаю потоки гравію
Відчуваю чи спи на ми
Ми заги не мо
Гріш ни ки
Ти шепочеш десь зовсім близько:
А знаєш, що козаки
Придумали підводні човни?
Львів, 28.07.13
https://vk.com/dyka_vyshnia
*Мерварт "Потоп", що є одне з найцінніших полотен, котрі зберігаються у Львівській галереї мистецтв
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2013
автор: Анастасія Витрикуш