Трохи біології...
Спасибі тобі, серце, що люблю.
Спасибі, очі, вам що можу бачить
Цей Божий світ, цю надземну красу.
Душі спасибі, що усе пробачить.
Спасибі, вуха, вам, що можу чуть
Спів птаха, шелест стиглої пшениці,
Шум верховіть і рік, котрі течуть,
Луну, що відбивається з криниці.
Спасибі і тобі, мій язичку,
Що кисле і солодке розрізняєш,
Що млієш від фруктового сочку,
Що слово твориш, тишу розбавляєш.
Спасибі вам, дві діючі руки,
Що вмієте світ радісним робити.
І вам, спасибі, ноги-ходаки,
Що можу вами всі стежки сходити.
Спасибі тобі, тіло, що тремтиш,
Що відчуваєш холод, жар і вітер.
Спасибі, розум, що так рідко спиш,
Добро складаєш з почуттів і літер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440199
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)