Я б не приносила тобі кави у ліжко,
не цілувала б твоїх слідів.
Лише кохала б віддано і ніжно,
подарувала б тобі синів.
Я б не тримала тебе біля себе,
не прив’язувала ланцюгами пристрасті.
Ти б не був на сьомому небі ,
лиш у небесній всевишності.
Ми б на зиму крутили варення яблучне
і сушили білі гриби.
І маля чорняве і радісне
тобі б кричало «Татку, лови!».
А ввечері , вкутавшись в ковдри
і гріючи руки об чаю горня,
ми б дивились як мирно і солодко
посопує збоку чорняве маля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440301
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2013
автор: Катя Фея