Лист до Татьяни ( За Євгенієм Онєгіним )

Цей  лист  пишу  я  через  силу,
Бо  ви,  сподобались  мені.
Згадаю  ваше  личко  миле,
Щемить  душа  у  глибині.
Випадком  вас  колись  зустрівши,
З  тих  пір  уже  не  забував,
Що  вас  колись  побачу  знову,
Завжди  надію  в  серці  мав.
Коли  б  ви  знали  як  жахливо,
Кохання  пристрасне  таїть.
Страшно  подумати,  що  вас,
Я  відпущу  хоча  б  на  мить.
Мені  здавалось  спокій,  воля,
Це  справжнє  щастя  у  житті,
Та  коли  мене  знайшла  доля,
Неначе  світ  прозрів  мені.
Писавши  про  своє  кохання,
Я  вас  мов  ангела  хвалив,
На  мить,  забув  я  про  страждання,
Та  ті  вірші,  усі  спалив.
Кожна  людина,  має  свій  гріх
І  я,  звичайно,  не  кращий  за  всіх.
Винний  у  тому,  що  вас  покохав
І  сильного  болю  колись  вам  завдав.
Хоч  і  часу  пройшло  вже  не  мало,
Та  цього  не  забули  ще  ви,
Може  другого  покохали
Хоч  і  глибоко,  в  душі  надію  мали,
Що  колись  разом  будемо  ми.
Смерть  Ленського,  вас  дуже  засмутила,
Я  знаю,  що  неправильно  зробив,
Та  ваше  серце,  того  полюбило,
Хто  йому  життя  укоротив.
Не  знаю,  що  я  можу  ще  сказати
Доручаю  рішення  вам.
Чи  зможете  своє  серце,  мені  довіряти,
Чи  щось  може  завадити  нам?..
Кінець!  Перечитать  боюсь...
На  серці  біль,  кохання,  мука...
Але  ні  з  чим  я  не  таюсь,
І  ваша  краса  мені  порука...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2013
автор: Юрій Бондар