Навіть ранки вже пахнуть тобою,
Бо без тебе вони йдуть туманом.
І тобою живу, мов росою,
Як повітрям, а не обманом.
Цілий липень ти місяцем ясним
В мої сни ти ходила щоночі.
Була зіркою з сходу дочасно
Й зазирала в мої карі очі.
Ти спускалася димовим літом,
Пахла дольками спілих яблук.
Заглядала у душу крізь сито
Полюбовно-нескінчених мук.
Я тебе обіймав та й лілеяв
На долонях любові носив.
Бо тебе, закохана феє,
Ранок сонечком теплим змив.
Хай пропахнуть всі ранки тобою,
Добра феє природних туманів.
Я ж тобою живу, як водою,
Як повітрям, а не обманом.
30 липня 2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2013
автор: Oleg Gavrilevich