Я напою тебе добром,
Цілунком вигою страждання.
І посміхнеться зірка рання
Тобі, мені і нам обом.
Одна стежина за селом
І так повіяло теплом.
Ти чуєш, відступає зло.
Було всього, всього було…
Нам треба поле перейти,
Життя поділене на сажні.
І милі стеляться поважні,
Пішла дорога у світи.
Ти ясний місяцю світи,
Щоб я побачила і ти.
Світанок треба зберегти,
У росах стільки самоти.
Віддам тобі своє тепло,
А ти до мене усміхнися...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440435
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2013
автор: Тамара Васильєва