Поговори мені,поговори
Щоб я тебе відчула і побачила,
Щоб я тебе забула і пробачила.
Як в чашці чистої води
Твій образ залишився на долоні,
Як віддзеркалення душі,
А очі як,вуглинки дві холодні
Тріпочуть на пожовклім комиші.
Засохла пам`ять,як трава зім`ята,
Як дерево,що блискавиця збила.
Воркують біля неї голуб`ята.
А пам`ять сірим попелом покрила
Той день.Той тихий літній вечір
Здавалось,що загусло вже повітря,
З безмежжя доносивсь плекіт лелечий
Й твої слова нанизані на вістря.
Ти все сказав.Здригнулася душа.
Розвіявсь голос,як колюче терня.
Летів спустошений у вічність шар,
І твоя сутність,як із маку зерня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440449
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2013
автор: Надія Голіней