Є в мене друг –
Людина світла…
Величний, благородний дух…
Жадоба, заздрість – не прилипли.
Він хоч один,
А вартий сотень двух…
Дивуюсь й досі його знанням…
І вдячний за його поради.
Достатньо посмішки, вітання,
А скільки в кожнім слові правди!
Така енергія і сила,
І мудрий не догматом розум.
Хоч доля добре поносила,
Спасибі їй: звела нас разом.
Були ще друзі… кращі, гірші,
Але як дякувать кому…
За те що я почав писати вірші…
Теж маю уклонитися йому.
Він і мисливець, і рибак,
Філософ, академік і простак..
Він друг і вчитель…
А звуть його -
Валерій Васильович Козак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440559
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2013
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)