Схилився місяць над землею,
Назвавши подумки своєю,
Оберігав чарівну вроду
І погляд опускав у воду.
Земля торкалася вустами,
Кохалася із ним ночами.
І замовкало все навколо —
Не розірвати їхнє коло.
Ловила місячне проміння,
Що проростало у коріння.
Володар заплітався в душу,
Припливи нагортав на сушу.
Кружляв землицю в плавнім танці —
Вони — закохані обранці,
Освітлював її серденько,
Бентежився, що далеченько.
І розганяв байдужі хмари,
Що пропливали, як отари.
Таємністю вкривав уміло
І любощами пестив тіло. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440732
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2013
автор: Lana P.