Чому пишу, навіщо відкриваю душу?
Я олівець беру, я знову мушу.
Я знов і знов в думках своїх.
Навіщо все оце сьогодні? Просто сміх!
Кому вірші? А взагалі-то - чом би й ні!
Мабуть комусь в пригоді стануть ці думки.
Моя журба, мій сміх і сльози, самота,
Моя окрилена мрійливиця душа!...
Я подивлюся на красу своєї Батьківщини,
На золоте, безкраїв поле України.
На небо, чисте небо голубе!
Та пишіть олівець – життя іде!
Липень 2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44081
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.10.2007
автор: Александра Черная