Навпіл

Ти  загубився?  Показати  шлях?
Звичайно,  покажу,  мій  любий  пане,  
Там,  правда,  мчать  янтарні  дикі  лані,
Ростуть  індійські  велетні  баньяни,

І  зорі  сплять  на  Велеса  стогах.

Ти  загубився?  А  куди  ішов?
Далеко,  кажеш?  За  високі  хмари,
Туди,  де  скачуть  вершники-Стожари,
Де  місяць  втік  на  піддашки  кав’ярень

І  сонце  ще  не  встало  з  пелюшок.

Я  покажу  такі  світи,  мабуть,
Які  забути  вже  не  будеш  в  змозі,
І  виноградні,  вечорові  лози,
І  в  рукаві  завжди  знаходиш  козир,

І  виграєш  уперше  Божий  суд.

Чому  стоїш?  Невже  забракло  сил?
На  тебе  вже  чекають  небокраї,
Для  тебе,  може,  на  зорі  світає,
Можливо,  це  твоя  жива  Вальгалла…

А  ти  завмер,  поділений  навпіл.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440997
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2013
автор: Siya