Варвар утіх

Те,  що  не  можна  отримати,  
Завжди  вилазить  боком.  
Карти,  позичені  з  прикупу,  
Б’є  несподіваний  джокер.  
Ніжність  погашених  пристрастей  
Ллється  в  моря  зі  смутку,  
Хвилі  здіймаються  бризками  
Прагнуть  зволожити  куртку.  
Там,  де  душа  проростатиме  
Крізь  неможливі  терни,  
Варвар  утіх  руйнуватиме  
Все,  що  збудоване  ревно.  
Варвар-бажання  з’їдатиме  
Дух,  що  з’явився  з  плоті.  
Ти  позабудеш  за  картами  
День  неймовірно  самотній.  
Радий  зі  світла  ілюзії,  
Ляжеш  на  чорну  спину.  
Разом  із  іншими  дурнями  
Славитимеш  середину.  
   
P.S.  Пристрасть  однаково  здатна  створювати  та  руйнувати.  Цю  силу  практично  неможливо  контролювати.  Однак  це,  безперечно,  сила.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441035
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2013
автор: Олександр Ткачинський