Я гора - розбивайся об мене, хвиле,
На мільйони часток, на мільярди маленьких мрій,
Допоки ти маєш снаги, бо потім - із віком штилі,
І у пісках зникає колишній жвавий прибій.
Я гора - розбивайся об мене вітром,
Фюзеляжем заточені груди у двадцять три,
Конкордантність уже не та, бо ми не діти,
Якщо з тобою, то краще щоб назавжди.
Я гора - розбивайся об мої стіни,
Падай у море, топися серед вітрів,
Я гора - мене вже ніхто не змінить,
А змінити когось я сам не дуже хотів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441172
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин