Із кохання не осипавсь цвіт…

Розцвітає  ранок  -  ніжна  квітка.
Пелюстки  рожеві  розправля.
Як  пухнаста  ніжна  маргаритка
Із  спросоння  руки  простяга.

Народився  ранок,  що  у  ночі
Вирвався  із  пазурів  на  світ.
І  своїм  теплом    мені  шепоче,
Що  з  кохання  не  осипавсь  цвіт.

Ранок  зазирнув   до  нас  в  кімнату...
Я  тебе  цілую    у  вуста.
Це  ранковий  приз,  моя  це  плата,
Що  тебе  послали  небеса.

Радо  нас  стрічає  літнє  поле.
Різнотрав"я..  Кругом  голова.
Що  іще  бажати  нам  від  долі.
Це  вона  дарує  нам  дива.

Ситець  колоьровий...  Не  зім"яти  б
Вітер  мої  коси  розпліта.
Я  із  вітром  можу  розмовляти.
Він  твої  слова  перебива...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441224
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2013
автор: Н-А-Д-І-Я