Матіола розквітла духмяна,
милий серцю з дитинства стіжок.
І очей не стуляє до рання –
в’яже шаль із бузкових ниток.
Ніжну амбру розлито в городі,
наче Янгол ступав по землі.
Розбудилися спогади, годі
зупинити їх…
– Що принеслИ?
– Теплу звістку про сонце кирпате,
перші яблука-мед наливні…
Матіолу волію спитати,
чи приходжу
до Тебе у сни?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441326
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2013
автор: Окрилена