Крізь темноту нічну

Так  чорно  й  темно,  наче  під  землею,
І  тиша  навкруги  тоді  була.
Та  тільки  я  вслухався  в  стукіт  той  далекий,
І  розумів,  що  це  іде  вона.

Цей  стук  вечірній  її  каблучків
Я  впізнавав  із  тисяч  інших.
І  прориваючись  крізь  чорну  темноту,
Зустрів  її,  -  чарівну  і  свою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441330
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2013
автор: ©Vovk@