Так чорно й темно, наче під землею,
І тиша навкруги тоді була.
Та тільки я вслухався в стукіт той далекий,
І розумів, що це іде вона.
Цей стук вечірній її каблучків
Я впізнавав із тисяч інших.
І прориваючись крізь чорну темноту,
Зустрів її, - чарівну і свою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441330
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2013
автор: ©Vovk@