Ось і літо відійшло,
Відкапелило дощами.
Відпалило, відпекло,
Відкотилося громами.
Ждала чуда, свідок Бог,
Душу сонцю підносила.
Та у ній замшілий мох,
Квітка щастя не зродила.
Доля вічність, наче рись
Свою здобич, доганяє...
Літо, літо! Повернись
Синім птахом, я благаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)