Пустота навкруги... Сіро-порожні дні...
Знову стука самотність у скроні мені.
Раптом сонця з-за хмари ясний промінець,
Сяйвом знищив примари журби нанівець.
Засіяла усмішка на моїх вустах,
Відродилась душі половина пуста.
Серцем гріюсь у німбі тепла промінця,
Ясним дням і щасливим не буде кінця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441539
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2013
автор: Рижулька