опівночі тихне прибій
як не змовлене вголос закляття
бетонується ніби лице
утопленого опівночі
прибій горнений в темінь опівночі
перегорнений і
безрухомо - як я чи як безвість
без
як не змовлене вголос закляття
крізь гілля́ перешіптує звір
щось на пам ́ять
опівночі убієнну
от тільки
тільки пальців моїх подушечки
пилюкою скриньки поштової
шукають твої листи
перетиснене в області місяця
північне небесся розковане
з спогадів з спогадів
похоронки на мене
пришпилені
по всіх стінах отої кімнати
(отої!)
крізь гілля́ перешіптує звір
ім ́я -нічиє -тихше море
море тихе як опівнічний хрест
і опівніч під ним заговорена
(як закляття) на мене -на тебе
і опівніч як бог підперезана
горем
небессям
от тільки
без
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441642
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2013
автор: kappa