Кімната на вимогу

Кімната  на  вимогу,
кімната  на  все  життя.
Кімната  колом:  
єдине  глядацьке  місце  й  арена  внизу.
Хтось  
на  ній  ламає  свою  долю,
хтось  молиться  богу  без  лементу  й  гаму,
у  когось  закінчується  надія,
у  когось  –  реклама.
Єдине,  що  єднає
скирту  пошрамованих  голів  і  рук,  –
це  п’ята
під  сволок  замаскована  колона
і  п’ятий  
вічно  донизу  піднятий
палець
на  руці  когось  у  білій  тозі.
А  так  що  століття,
то  все  ті  ж  закони,
лиш  зрідка  міняються  на  стінах  газетні  шпалери
й  із  півночі  вітер  
приносить  голоси  Милуш  і  Ярославн,  
коли  нишком  прочиняються  двері
і  входить  новий  кандидат,
не  знаючи  поки,
що  кімната  не  на  його,  а  когось  вищого  вимогу.  
І  той  вищий
вихід  із  неї  вигадав  один  –
як  у  жорнах.
Morituri  te  salutant!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441705
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2013
автор: Юлія Закутня