ти був,
як амфора антична…
із моноліту
магми-граніту-до-палеоліту* виточена,
настільки досконало витончена
що видавались пли́нними боки́,
ніби ажурними здавались
її немислимо тонкі́ камінні стінки –
аж наче біло-матово-прозорі:
суцільна таємниця й дивина́ –
така посу́дина крізна́ –
робота майстра неземна:
замість олії чи зерна,
вина́,
тримали в ній, либонь, і берегли
розмито-катарактно-зорі**
жовтневі зорі -
про «чорні дні»...
зоста́лась дещиця при дні –
бринять із амфори понині –
туманно-срібні
і дрібні́…
…ти – випадкова зна́хідка
у руслі пересохлого струмка…
і неспроста
од тебе мріло-струменіло
магічне світло
природою воно було
з глибин віків, віків –
тисячо-зим-і-літ,
із товщ пісків, пісків
одвічних –
якою силою магічною
з епох геологічно до-античних
тебе випадком ви́вержено в світ?..
…ще не торкнулася рука
піском замуленого ві́нчика
як з глибини
відточеної шти́вно горлови́ни
холодна, вогка і прудка
слизнула ящірка…
майнула хвилькою під ка-мінь,
ляклива
і проворна тінь
звичайна собі ящірка була,
у амфорі заму́леній жила,
у цій обставині – ані добра, ні зла…
античну вишуканість форми
свого житла́
інакше ящірка сприймала,
і поціновува-ла
чого ж сахнулася – жахнувшись, я?..
слизьке́ у ви́тонченім – не-гармонія?
дисинергі́я?...
несприйняття́, вибагливість надмірна…
моя
…ти був, як амфора антична:
на позір – камінь, діорит-граніт!
а суть крихка:
зсередини – шмигнула ящірка…
ляклива і слизька́
***
…те, що захоплює, засліплює –
туман і видимість – мине,
як все лукаве і земне…
шмигне-майне
любов себе не презентує,
з поливою не подає –
для чого їй? вона – насправді Є…
06.08.2013
*Палеолі́т (від грец. παλαιός — давній і грец. λίθος — камінь)
**катаракта - ще стародавні греки називали цю хворобу — kataraktes, що в перекладі означає водоспад. При катаракті зір затуманюється, і людина бачить, як ніби крізь воду чи запітніле скло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441733
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2013
автор: Валя Савелюк