Хмари в синім небі залиши,
Що поставу мають лебедину,
Вони білі, значить для душі,
Прикривають землю, як перина.
Хай нагонить вітер їх вгорі,
Щоб росою впали в чистім полі,
Для закоханих поділись до зорі,
Рахували зорі чиїсь долі.
Красень Місяць запалив вогонь,
Освітив дороги й перелази,
Щоб кохання випити з долонь,
Пригортаючи до серця їх щоразу.
Зіроньки, не падайте вгорі,
Не лякайте цвіркунів у полі,
Шлях вкажіть до стоптаних доріг,
Де колись зустрілися дві долі.
Залишіть мелодію гаїв,
Де ховається сполохана пташина,
Де туман на жито налетів
І цвіте червона конюшина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441743
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2013
автор: Віталій Назарук