Спинися мить, воістино прекрасна,
Завмри навіки,в часі заблукай,
Я ради тебе жив під сонцем ясним,
Не можу знов казати прощавай.
Не плачте верби,віти заховайте,
Не дмухай вітре ,трохи зачекай,
Дивіться очі навіть не моргАйте
Чарівна мить,у вічність не зникай.
Ріка нестримна,чом ти розганяєшся,
Вечірні зорі, сяйте хоч повік,
Для кого це ти котику вмиваєшся?
Невже не почекаєш день чи рік.
Усе навколо занімій хоч трішечки,
Природо ,ну потіш мене,чекай,
Вже навіть дуже вперта кішечка
Заснула і тому її плекай.
Хвилини щастя,я за вас змагатимусь,
Секунди радості,які ж ви ідеальні,
Роки життя для вас я віддаватимусь,
Я сподіваюся, що це життя реальне.
Усе буде ,допоки в полі є волошки,
Я завжди світу цілий віддаватимусь,
Нехай ця мить завмре хоч трошки,
Коли я із тобою цілуватимусь.
© Коля Януш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441843
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2013
автор: Коля Януш