Люблю! Люблю!

Люблю,  люблю
Коли  у  спеку  холодок
І  дощику  води  ковток
На  спраглу  землю  упаде,
Ще  краще  як  грибний  піде
І  не  штормить  у  нас  ніде.
А  ще  люблю,
Коли  прийду
До  дому  стомлений  і  злий,
А  жінка  борщику  нагріє
Чарчину  до  нього  наллє
І  серце  зразу  подобріє,
І  злість  та  миттю  розтає.
Також  люблю,
Коли  в  дорогу,
Тяжку  й  нелегку  вирушаю
І  хтось  добра  мені  бажає,
А  я  тепло  те  відчуваю
І  впевнено  вперед  ступаю,
Й  додому  завжди  повертаюсь.
Люблю,
Коли  хтось  розповість,
Що  він  таїв  на  мене  злість,
Але  ж  даремно,  помилявся  -
Не  я  на  зло  йому  старався,
Він  щиро  скаже  "обізнався"...
Люблю
Я  просто  жить
З  проблемами
Постійними  в  житті  дилемами
І  рішення  прості  приймати,
І  далі  йти,  й  добра  чекати,
Прощати  вірити,  страждати...
Лиш  нелюблю  я  помирати
Щодня,  коли  усе,  про  що  згадав
Лишається  лише  у  мріях,
Невже  я  братики  старію?
Та  й  хоч  впаду  на  саме  дно,
Люблю  усіх  вас  всеодно!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441908
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.08.2013
автор: Samkovitch