Роки незасинаючих годиннищ,
Туман із ритму вибитих отрут.
А марева на шийному горищі
Нечітко ...говіркі, головокрут...:
Напудрененні виходи "на люди",
Скафандри сокожовтих перемовк.
І впевнення, що буду, буду, буду,
Й бессилля, джгутний, сангрієвий зойк.
Ти, скач електро-жжу́хаючих вулиць -
Брат зведений окріпних фуксій-тиш?
Що ж трапилось, насправді, що відбу́лось?
Чому моє, зхворіле «я» - не спиш?
Вже ранок. І рятуючий й тютюнний.
Яким зійде сьогоднішній малюнок?
07.08.13 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441914
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2013
автор: Юхниця Євген