Ти вже б визначився – чого тобі бракує:
калію чи кальцію,
а то щоразу посилаєш за мною,
і я не знаю, яку нести відраду.
Інколи здається,
що це для тебе звичка
або російська рулетка:
яким на смак сьогодні буде парене молоко
і наскільки міцний воно подарує сон?
А тут бац –
з’явлюся з горнятком теплого чаю,
такого ніжного – мабуть, від м’яти,
а ти глянеш на мене очима малого кошеняти.
Я тихо кивну...
Ось він, момент.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2013
автор: Юлія Закутня