Праведний Боже, все ж зможу піднятись!
Як і раніше, я буду всміхатись
Поглядом чистим малої дитини...
Вирви мене із гріха павутини!
Люблячий Отче! Почни все спочатку-
Ти безнадії не ставиш печатку,
Пута провин всіх моїх розриваєш,
Знов до нового життя воскрешаєш!
Дякую щиро за друзів, родину,
Що не лишають у чорну годину,
То найцінніші, найкращі скарби:
Острів любові у морі журби...
Світлом і сіллю з Тобою я стану,
Зможеш навіки загоїти рану...
Ти зодягни мене в сонячні шати -
Вірю, навчусь я у Тебе кохати!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442026
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.08.2013
автор: Олена Шимко