Світає....
Дихає напів відкритий ранок...
Парує гладь у заводі,туман в розгорнутих сувоях над водою.
Сполошений взлетів болотний лунь
Здмухнув незриму тишу.
В воді почмокував вже карп,
пускає по воді великі кільця...
Заворушився з берега камиш
Насідка-качка, вмивала всіх своїх качат,
пушинок щастя...
Володарюють комарі...стихія ранку...
Латаття біле розпуска, фату із квітки,
Яка краса в руках із ранком...
Мальок ганяє під верхом, шукає теплу воду,
перебирає під клювком,що на воді вітає...
Роса в кувшинці на листку,
гойдається ...краплинки ртуті...
А я тримаю взір на поплавоку,
Зайгодався,притих,чекаю митті,
і ось воно, десь зник без суті,
І вудка у руках,я підсмикнула!!!!
І розумію,маю вдачу нині до улову!...
Натягнуте вудилище тримаю я,що сили
поволі відпускаю,щоб не завів у зілля.
Щось на крючку,здогадка..
І видає себе вже стомлений улов
на хвіст піднявся,карпе!
Адреналін і метушня,як не вспустити здобич
мабуть мій переляк й стороння допомога...
Таке було вітання сонцю,моя гостинна вже лежала на траві,
дивився ввічі,вдихав повітря по разу,випросюючи милість.
Пробач,тебе я заберу,ти моя здобич вже найбільша...
Злетіли чайки в вишині, пікетом снідати почали
Синявку хором підганяли...
А ранок...ранок говотів,туман згорнув усі сувої
Вмивалось сонечко в воді
Стрикози милувалися собою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442063
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2013
автор: Плискас Нина