Сиві - ясні очі променисті,
Задивлялися на сім вітрів.
Помисли ті відчайдушно чисті,
Мрії кращого в майбутті днів.
Золотилась доля у колоссі,
Спивав ранок чисту голубінь.
Слово перелите відголоссям,
Заповітом ген у далечінь.
У безсиллі болю і розпуки,
Тож надії лягли на крило.
Нахилась голова, а руки
й сила слова розірвуть ярмо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442128
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2013
автор: Вразлива