Дощ пустун, ну а я – пустунка.
Заспівали калюжі лунко.
Бульбашки грали на цимбалах,
Моїх пустощів що, замало?
По калюжах одна бродила,
Закохалася в дощ, несила…
Пустувати уже не смію,
Дощову маю я надію.
Чемно так привітаю сонце.
Дощ постукає у віконце.
Я йому посміхнуся мило,
Пустуватимемо уміло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442159
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2013
автор: Тамара Васильєва