Наша кицька зовсім лиса
З чарівним ім’ям Аліса,
В масті – радуга з небес,
Потвора - чудо із чудес.
Скрізь порода її знатна
І тварина ця кімнатна,
Дуже холоду боїться,
Бо немає в що одіться.
Тож Алісу всі жаліють
Хто як може, так і гріє,
Кутають та обнімають
І в машині вже катають.
Очі в кішки вилупаті,
Стрімко бігає на лапах,
Гостей в домі зустрічає -
Незвичайністю вражає.
Раніш клопоту не мали
А тепер його придбали,
Та ми з цього не сумуєм -
Кицька радість нам дарує.
*
До потвори й до краси
Люд звикав в усі часи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442300
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 09.08.2013
автор: БГІ