У ліс-лабораторію
Спішу...
Десь на верхів"ях спочивають
Рими.
Росою вмиті щедро
В сонце-ритмі -
Спокій, безмежжя для душі
Їх шум.
Що́ небо їм світило
Цілу ніч?
Про що́ нашіптували
Тихо зорі?
Як вітер заколихував
Слів море
І темряву зривав
У ночі з пліч?
Життя листочків-слів -
Вогонь думок,
Що душу зігріває
Від морозів
І захищає від
Болеерозій,
Дає їй шанс на переможний
Крок.
Я у полон здалась їм
Без боїв -
Словам, що римами спадають
В серце ...
Бо кожен раз я прозріваю,
Ніби вперше...
Підвалини життя з цеглин будую,
З слів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442336
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2013
автор: zazemlena