Не зупиняйся більше ні на мить,
Прошу тебе, зіграй мені ще раз,
І світ нехай навколо помовчить,
А ми з тобою виконаєм джаз.
Ця легкість нот затягує у вир,
І так чарує ніжність ля-мінор,
А я в твоїх піснях лиш пасажир,
Та я вслухаюсь в кожен твій акорд.
На цей період світ для мене зник,
І хай там буде хоч переворот,
Усе одно. Бо ти мій провідник
До музикально зваблених висот.
В твоїх руках вібрує саксофон,
А мої вуха ловлять цей екстаз,
Моя душа танцює в унісон…
Нема нічого кращого за джаз.
А в тебе раптом ноти ожили,
І не потрібна навіть пара фраз.
А я слова не можу віднайти,
Щоб хоч приблизно описати джаз.
09.08.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442337
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2013
автор: Альбіна Кузів