Вантажить літо кораблі,
Вже кличе море бірюзове
І на бджолиному крилі
Застигло мрево світанкове,
Мов подих осені терпкий -
Так недоречний в пору спеки.
Як білобокі літачки,
Мережать обрії лелеки
І тануть їхні голоси
В м'яких і теплих акварелях.
На вітах яблуні висить
Медових променів куделя.
Вантажить літо кораблі,
Далекий берег знову манить,
Десь на карпатському шпилі
Вже гуснуть вранішні тумани,
Налиті запахом грибним.
Мов пересохлі сухожилля,
Передосінні бачить сни
Допите сонечком бадилля.
Вдихаю пахощі хмільні -
Пахтять у полі сіножаті,
Допоки серпня літодні
Не вкрали зливи пелехаті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442395
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.08.2013
автор: Наталя Данилюк