Я прокинулась...В грудях горіло ...
Бо якийсь черв'ячок невтомний
Прогризався у душу крізь тіло,
Болем нехтуючи скоромним ...
Бо від сліз аж розпухли очі,
Бо кровили покусані губи ...
Я заснула на сконі ночі :
Ревнувала тебе, любий! ..
Я кричала у зАпалі дикім,
РозкидАла твоï подарунки ...
І гроза, мов левиним риком,
Додавала у гнів малюнки ...
І лило ... І сміттям спливало
Повноводдя із тротуару ...
А мені було бурі мало,
Щоб прогнати страшну примару ...
Я злякалась, що прИйде завтра,
У якому тебе не буде ...
І ці ревнощі, ніби ватра,
Пропікали мені груди ...
...
Ми мирилися довго і вміло ...
До п'янкого небес тремтіння ...
І над нами розправив крила
Світлий ангел порозуміння ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442490
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2013
автор: Любов Ігнатова