Була любов. Була...
і заховалась.
Немов метелик
днем одним пережила.
На чай прощальний
навіть трішки не зосталась,
а полетіла,
де гряде нова весна.
Була любов
ніжно-терпелива.
У почуттях
переважав легенький струм.
Не висохали
в нашій повісті чорнила.
Ніколи я не знала
про сердешний зуд.
Була любов.
Від неї вже рої́ться.
Стікають медом
сльози бу́вшого чуття.
Тебе не бачу,
та секундою приснися...
Оце і все,
що можу в суї попросить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2013
автор: Ліна Біла