Махає бабуся з дитинства рукою…

Як  пахли  ранети  в  бабусиній  хаті,
Долівка,  притрушена  квіт-осокою...
А  руки  у  бабці,  швидкі  і  завзяті,
Не  знали  утоми,  не  мали  спокою...

І  я,  невеличке  дівча  у  сукенці,
Зігріте  увагою  й  диво-любов'ю...
Як  щасно  було  у  малої  на  серці,
Коли  поринала  у  світ  з  головою!

Коза-Дереза  і  муркотик  учений  -
Здавалося  все  неймовірно  казковим...
Так  тепло  сьогодні,  і  тужно,  і  щемно
Махає  бабуся  з  дитинства  рукою...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442594
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.08.2013
автор: Лариса Журенкова