До мене в серце стукають не ті.
Не ті складають мрій моїх руїни,
У щирості чи фальші почуттів
Співають про кохання солов’їно.
Не ті блукають по моїх стежках,
З ріки очей напитись спрагло хочуть,
Мені ж миліша воля, хоч гірка,
Натхненням п’яні, хоч холодні ночі…
А ти… А ти зі мною чесним був.
Не утішав солодкою брехнею.
Для тебе я дозволене табу,
А ти герой легенди не моєї…
Я знов пишу листи, та знов не тим…
Тобі ж пишу, і в пам’яті складаю.
Палю сумлінням і ковтаю дим.
І знов не ті зовуть мене до раю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442819
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2013
автор: Лілія Ніколаєнко