Я не запозичила жодної твоєї фразочки,
І не встигла роздивитися побуту море.
Але ж як хочеться вірити в казочки,
Що ти повернешся, і все буде добре...
Я забула все, крім найменших деталей,
Крім подробиць, що просто врізались в мене.
В твоїх руках тонуло сотні талій,
А я на тобі вчилась взаємен...
Я не знала, як сказати правду,
Уже й так багато зайвого наговорила.
Хіба ж можна пояснити стаду,
Що за спиною у мене є крила?
Пізно щось міняти, вже все втрачено,
Помилки з мого боку були особливо банальними,
Аби ж я мала для тебе значення
Я б не заросла суцільними ранами...
Я не запозичила жодної твоєї фразочки
Не встигла влитися в побуту море.
Та й досі хочеться вірити в казочки,
Що ти повернешся і все буде добре!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442846
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2013
автор: Юля Новохацька