... і топчуть ногами
її невинну ні в чому, красиву
дощ прийде, підніме, догляне
поселеть нову зелену ниву.
Вона краса природи
вода та сонце ясне друзі
росте собі без згоди
в гайку, у лісі, в лузі...
До неї варто просто придивитись
та побачиш як вона сьмієтся
щедра, дасть росою вмитись
тай у даль собі повєтся...
Вона ще може говорити
та лише мовою птахів
бува почне горобчика просити
щоб поблизу неї сів.
Та розказав які новини в небі
її про небо слухать так цікаво
і й крил не треба
як горобець усе розкаже жваво...
9 липня 2009 рік...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442983
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2013
автор: Ель Демір