Минуле приходить й ніколи не стукає в двері ,
багаж зі спогадами у серце спокійно заносить
у нього нема ні правил,ні елементарних критерій ,
йому абсолютно байдуже що надворі- літо чи осінь...
Минуле не вміє рахувати ні дні ,ні роки ,ні години
в кишенях його завжди ностальгія,біль і трішечки суму ,
воно просто дістає із твого альбому світлини
і саме ті ,що змушують по тілу ганяти вольти струму...
Минуле не знає ні заспокійливих, ні снодійних таблеток
і втечі до інших міст ще нікого від нього не рятували
коли воно приходить набирайся побільше серветок,
й не забудь заварити на двох міцної минулої кави...
Минуле насправді не таке вже й страшне як малюють,
ти просто навчись вже його відпускати
нехай по тілу твоєму лиш краплі майбутнього циркулюють,
й дорогу до щастя показують годинника циферблати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443000
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2013
автор: Примха щастя