Притаїлось серце і мовчить,
Розум снує думи неохоче.
Зустріч зупини дрімоти мить,
В нетерпінні кохання тріпоче.
Струною напнута тятива,
Бажання зупинити не сила.
Мрія серед ночі зацвіла,
Лілея - біла, що серцю мила.
Юне обличчя оздоби шал,
Оксамитом чорний волос грає.
Опівнічної уяви бал,
Він до ніг її каприз складає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443012
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2013
автор: Вразлива