Я жив емоціями квітки,
Що вибивається на волю,
Крізь зашкарублу сіру масу асфальтову.
Немов-би проросла, звільнилася, - і... затоптали...
Пройшлись ногами дитсадкові дітки.
Де ж вихід - чи в землі сидіти?
А чи боротися за сонце?
Немов тонучий перемерзлий в ополонці...
Коли вилазиш звідти із останніх сил,
Стрибати будеш, бігати, радіти.
Чому розв"язка так різниться?
У боротьби - закон дракона.
І всі ми прагнем дотягнутися до трона...
Але всіляко: хто рятується від смерті,
Ну, а кому в земельці не сидиться...
15-16.01.03р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44304
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.10.2007
автор: Микола Шевченко