Дволикий сон, чом снишся ти мені?
Чи можна одночасно двох кохати? –
Одного – гріх, а іншого – розплата!
Вони обоє янголи земні…
Один – як темна і зваблива ніч,
В пітьму гріха так безсоромно кличе.
А в іншого таке святе обличчя,
І очі нерозгадано-сумні…
Той янгол чорний стелиться до ніг
Пелюстками бажання і спокуси.
А янгол білий, як невинна муза,
Співає ніжно у душі пісні.
Як спеку пережити цій весні?
О, янголи мої – крилаті муки!
Два марення і дві гіркі розлуки
Здолали серце у його ж війні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443140
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2013
автор: Лілія Ніколаєнко