Ти як друга партіта Баха,
Ніжно-тривожна,солодка,терпка...
Я зітканий із сумнівів і страху,
І я не можу відкрити замка!
Господь забрав ключі- натхнення,
Тепер без віри,без благословення...
Я став іншим,злішим,ніж був колись,
Хребтом перебитим волає вись...
Нічого не хочу не прагну,не мрію,
Мої кумири-смуток-безнадія!
Приснись мені просто приснись,
Єдиношлюбне,жадане,сонце,
Навколо беззвучний ліс,
І вічно-самотні сосни!
А ти? Скажи мені,де ти?
Тебе нема.Зруйновані мости!
13.08.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443157
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.08.2013
автор: Той,що воює з вітряками