число, коли стрілись
ми вперше,
як вік мій;
як цифри останні,
як цифри
в моїй заліковій
книжці.
як час тей,
коли ти заходиш
крізь двері
скриплячі, гуртожитку
двері.
від щастя
заб`єш на вечерю.
як номер на прогнутій спині
вітрівки
засмаглої дівки,
чекавшій з речами
мене на зупинці.
"в`юновий" в тім сенсі,
що гість не моєї домівки.
маршрутне таксі
біля тебе.
скоріше
стрибай на останні місця
як раніше,
хай буде
ніхто не в плюсі.
тут - я.
а там - ти, найніжніша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443168
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2013
автор: Митрик Безкровний