Як страшно! Як цікаво, але страшно
Заглянути в майбутнє своє власне.
Навіщо це для мене, нащо?..
Живи собі сьогоднішнім прекрасно.
Але ж у всі часи, мабуть всі люди
Хотіли б знати, що із ними буде
І я́к би вони цього не скривали,
Думки завжди в майбутнє залітали.
Чим викликано це, не раз я думав,
Ми ж не боги, змирилися б без туги.
У кожного майбутнє чорні діри
І гріє душу лиш одне - бажання віри.
Чого нам всім украй невистачає,
Що лише з'явиться, то зразу пропадає,
Чого ніколи не бува надміру?
Купити, вкрасти неможливо тільки ВІРУ.
Хоч надто ми слабкі й нікчемні люди,
Гріхами землю гадимо повсюди -
Відкиньмо всіх великих і малих кумирів,
Нехай майбутнє буде нам по нашій вірі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443310
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.08.2013
автор: Samkovitch