Я - жертва суспільних благ

[b]Я  -  жертва  суспільних  благ[/b]

Я  –  жертвую  свої  блага  на  привілеї  поета.  
Жертвую  кожному  усі  наявні  довіри  
і  в  цьому  моє  щастя  жити  зараз,  а  не  колись.  
Я  витривалий  у  стосунках    та  взаємних  зобов’язаннях,  
тому  радісно  нидію    у  непривласненій  мережі  
заради  обігу  своїх  інтелектуальних  надлишків  у  думках.  
Відтак  я,  неперенасичений  комунікаціями,      
при  складанні    договорів    між  авторами-власниками.  
Скнію  на  відчуженій  власності  слів,  бо  я  –  поет.  
Животію  на  безпечних  резервах  та  консервах.  
Живу  без  сальних  і  потових  залоз  у  чистоті,  
бо  маю  соціальну  потенцію  на  будь-які  вірші.  
Я  –  регулятор  у  прийнятті  рішень  інтелектів,  
тому  непривабливий  для  пройдисвітів  
із  державних  та  банківських  установ.  
Нав’язую  волю  свою  тим,  хто  добре  
Розуміє  енергетичні    проблеми  у  привласненні  
якнайбільшою  частини  сукупних  благ      
і  соціальних  статусів  з  великими  привілеями.  
Я,  справді,  поет,  бо  паную  у  різних  зразках  
свідомості,    емоцій,  ейфорій,  екстазів,  нірван.  
Я,  справді,    загрозлива  міра  для  домінуючого  
капіталу  грошей  у  сфері  обігу  та  обміну  думок,  
бо  володію  великим  ресурсом  добрих  слів,  
якими  постійно  жертвую  усім  тим,  хто  
не  привласнює  суспільні  речі  на  периферії,  
діставшись  центральної  ієрархії    влади  
у  розподілі    надлишкових  благ  на  саму  себе.  
Я  граю  словами  на  виграш  з  тими,  
хто    завжди    нав’язує  своє  розуміння  
після  задоволення  потреб  на  свободу  слова,  
легко  управляє  сурогатними  видами  
інтелектуальної  власності  на  мої  твори.  
Я  думаю,  що  вам  зрозуміло,  як  керують  долями.  
Ось  чому  я  -  неугодований  на  державному  салі,  
а  суспільний,    беззахисний  поет  із  Вінниці.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443545
Рубрика: Балада
дата надходження 15.08.2013
автор: Vinnizkiy